[object Object]
[object Object]
Матриці поточного життя належать до Психотерапевтичного методу
«Матриці квантового поля»
Період від 3 до 7 років — це час становлення «Я-ідентичності», активного пізнання світу, соціалізації та формування перших внутрішніх моральних орієнтирів.
Це період перших серйозних рішень, сорому, амбіцій і внутрішніх суперечностей, який часто закладає фундамент для подальшої самооцінки, здатності до навчання, соціальних ролей і почуття власної цінності.
Контроль і жорстке виховання
— Коли дитину змушують бути «зручною», постійно вимагають послуху, не залишаючи простору для вибору.
— Це викликає страх ініціативи, втрату внутрішньої волі, формує звичку жити за чужими правилами.
Критика, що принижує
— Якщо дорослі фокусуються на помилках, порівнюють, засуджують, у дитини народжується внутрішній критик.
— Він стає голосом, що знецінює кожен крок: «Ти знову не так!», «Ти не здатен!»
Виховання через сором і провину
— Постійні зауваження, моралізаторство, ігнорування потреб викликають не лише протест, а й глибоку образу на себе.
— Дитина починає сприймати любов як щось, що потрібно «заробити», а не як безумовну підтримку.
Дитина починає думати, що все навколо залежить від неї.
Якщо щось іде не так — вона шукає провину в собі, навіть якщо ніхто цього не вимагав.
З часом це перетворюється на внутрішнє самопокарання, тривожність, постійну напругу й страх помилитися.
Тіло бере на себе емоції — і виникають психосоматичні симптоми
Коли дорослі реагують на помилки дитини докорами, порівняннями чи сарказмом,
у неї формується глибокий внутрішній критик.
У дорослому віці це проявляється як звичка знецінювати себе та інших,
завжди знаходити "винного", не довіряти людям і світові.
Розчарування, втома і недовіра замінюють допитливість і відкритість.
Автономність дитини.
Ініціативність дитини.
Енергія дитини в цей період.
Заохочення і підтримка дитини.
Дитина.
Розглянемо кожну з цих точок і відповімо на запитання:
Що і як може впливати на їхній енергоінформаційний стан?
Дитина в цьому віці.
Цей період обумовлюється напрацюванням навичок взаємодії з навколишнім світом. У цей період дитина починає проявляти себе більш автономно та ініціативно щодо свого оточення. Саме ці перші прояви й ляжуть потім в основу маніфестації себе в дорослому житті.
Автономність.
У цьому періоді життя - це закладання фундаменту, на якому згодом буде вибудувана особиста незалежність із можливостями самовизначення відповідно до свого світогляду. Якщо в цей час дитина страждає від принижень, від знецінення своєї індивідуальності, то в автономності немає ресурсу, можливості для розвитку. У майбутньому така дитина продовжує вірити у свою нікчемність і у свою нездатність досягти чогось у своєму житті, у неможливість дозволити собі що-небудь. Вона не відчуває, що має на все це право.
Иніціативність.
Часи, коли запорукою успіху в житті було слухняне, беззаперечне виконання завдань, поставлених кимось, минули. Сьогодні успішну кар'єру можливо побудувати виключно на творчому підході до своєї справи. Саме в цьому віці й починає розвиватися найцінніша і така необхідна риса людського характеру як ініціативність.
Ініціативність - особистісна риса, що характеризується: здатністю генерувати нові ідеї, пропозиції; умінням самостійно організовувати, розпочинати будь-яку справу; ентузіазмом як проявом практичної кмітливості та здатності активно діяти. Якщо таку можливість було втрачено в цьому віці, надалі людина буде позбавлена здатності виявляти зацікавленість чимось у житті. Повсякденне життя людини забарвлюється тьмяними, сірими відтінками і починає нагадувати "день бабака": ми нічого не хочемо від життя, і тому в ньому нічого не відбувається.
Заохочення і підтримка.
Заохочення і підтримка просто необхідні в цей період для розвитку і закріплення в характері дитини автономності та ініціативності. Саме батьки й оточення дитини мають можливість дати це особистості, що формується. Найчастіше цього ресурсу людині вистачає на все життя... Будучи вже дорослою, людина може черпати у своєму дитинстві силу і віру в себе, у свою справу, впевненість у виборі життєвого шляху.
Доросла людина, за відсутності такої підтримки в дитинстві, переповнена залежностями:
-їй постійно потрібне чуже схвалення,
-позитивна оцінка її дій іншими людьми,
-така людина без постійного схвалення оточуючих втрачає ґрунт під ногами.