Thank you!
We will contact you shortly
Матриці поточного життя належать до Психотерапевтичного методу
«Матриці квантового поля»
Матриця «Формування цілей душі»
Розуміння фази Програмування — це ключ до того, чому ми живемо саме так, і що саме ми, можливо, виконуємо не зі своєї волі, а з “програми” родового поля.
Матриця Програмування (Проект / Ціль): початок до початку
Це остання матриця в списку поточного життя.
Але за своєю суттю — перша. Бо її дія починається ще до фізичного зачаття, в найтоншому шарі існування — на інформаційному рівні.
Це та фаза, коли душа ще не в тілі, але вже вписана в простір наміру:
у думки батьків, у їхні страхи й надії, в невимовлені очікування, у родові сценарії.
І вся ця енергоінформаційна композиція немов створює “запит” на нове життя.
Це остання матриця за порядком — але перша за хронологією.
Вона ніби підтверджує: усе в нашому світі створюється спочатку на рівні задуму, а вже потім — проявляється в матеріальному.
Фаза Програмування — найбільш тонка, майже невидима, але саме вона часто формує глибинні біологічні й життєві програми.
Адже коли батьки (свідомо чи несвідомо) вкладають у дитину сенс:
– «Ти маєш нас урятувати»
– «Ти маєш з'єднати родину»
– «Ти — наш шанс»
— дитина може прожити життя, виконуючи цю програму, навіть не усвідомлюючи цього.
Іноді саме через цю матрицю можна знайти відповіді на питання:– Чому я не живу своїм життям?– Чому відчуваю постійний тиск, борг або вину?– Чому моє тіло хворіє без очевидної причини?
Ця матриця складається з основних п'яти точок у просторі.
— фундаментальний код сенсу життя ще до зачаття
Ця остання матриця поточного життя — найпотужніша за впливом.
Адже саме вона запускає початковий імпульс втілення та формує глибинний сенс життя людини.
🔻 У ній з’єднуються:
Перші два блоки (точки):
Психологічні конфлікти мами за 9 місяців до зачаття клієнта.
Психологічні конфлікти тата за 9 місяців до зачаття клієнта.
Психоемоційні конфлікти батьків
– Протягом 9 місяців до зачаття у матері й батька можуть виникати глибинні переживання, які залишають енергетичний відбиток у родовому полі.
Ці нерозв’язані конфлікти “кодуються” у тілі дитини як біологічні або життєві програми, які вона згодом несвідомо реалізує.
Наступний блок (точка):
Програма душі з минулого втілення
– У момент смерті душа формує внутрішній висновок, резюме минулого досвіду.
Ця програма стає стартовим мотивом нового життя:
"Я не встиг пробачити", "Мені важливо захистити", "Я мушу повернути радість" тощо.
Це немов своєрідний підсумок, резюме того життя. Він сконцентрований в одній фразі, реченні. Саме його зміст і сприймається душею в цьому втіленні як поштовх до реалізації певного життєвого сценарію.
Ядро душі.
– Це глибинне розуміння: навіщо я тут?
Саме тут знаходиться справжнє завдання душі у цьому втіленні — досвід, який вона прагне прожити в тілесній формі.
Людина (клієнт).
– Її фізичний, емоційний, ментальний стан — це "точка зустрічі" всіх попередніх рівнів.
Через роботу з матрицею можна побачити: чи проживаю я свою програму?
Або: чи реалізовую я програму батьків, роду, чиїсь незавершені сценарії?
Фаза Програмування (Проект/Ціль, або Запрограмована Мета)
— початок до початку, або нематеріальний код майбутнього життя
Це остання матриця поточного життя — але насправді вона є найпершим імпульсом у системі нашого втілення.
Усе її наповнення — не про тіло, не про події, а про те, що ще до народження формує суть життя.
Фаза Програмування (Проект/Ціль) — це той етап, коли ще не існує клітини, але вже існує задум.
Задум не лише батьків — а й роду, несвідомих архетипів, нерозв’язаних задач.
Це той момент, коли душа ще не втілена, але в енерго-інформаційному полі вже існує запит на її появу.
Ця концепція, сформульована Марком Фреше — дослідником клітинної пам’яті та біологічних циклів — не просто теорія.
Це вселенський принцип:
У кожної форми життя є нематеріальна фаза, де формується програма, і є матеріальна фаза, де вона реалізується як мета.
У всіх речей (об'єкт/суб'єкт) є нематеріальна фаза, що передує матеріальній фазі; є програма (план) у їхній нематеріальній фазі і мета в їхній матеріальній фазі. Таким чином, у всього є творець; програму або план задають у нематеріальній фазі, і об'єкт/суб'єкт виражатиме відповідну мету в його матеріальній фазі.
Зараз це здається трохи заплутаним, але стане зрозуміліше з наведеними прикладами.
Почнемо з простого прикладу.Уявімо електричну лампочку.До свого створення вона існувала лише в уяві — в нематеріальній фазі. Вона була ідеєю, мрією, планом.Зокрема — мрією Томаса Едісона, який уявив пристрій, здатний давати світло після заходу сонця, працюючи на щойно відкритій електроенергії.Це була програма — задум, що передував появі об'єкта в матеріальному світі.
Згодом, завдяки його зусиллям, лампочка стала реальністю. Вона перейшла з ідеї в матеріальну форму і почала виконувати своє призначення — давати світло.
Так працює універсальний принцип:Будь-який об’єкт спершу має нематеріальну програму — задум, а вже потім реалізує свою мету у фізичному світі.
Цей принцип діє скрізь — у природі, техніці, людському тілі, психіці.
Кожен предмет несе в собі мету, що відповідає початковій програмі його творця.
Творцем може бути людина, природа, Бог, вітри часу чи навіть випадок.
Навіть у хвороби є мета, що відповідає програмі, закладеній у ній мозком — творцем біологічної реакції.
І кожна людина приходить у світ з метою, яка формується через програму, передану їй біологічними батьками, досвідом душі та наміром життя.